ἄκακος
ον, Adv.
A.
unknowing of ill, guileless, A. Pers. 663 (lyr.), Pl. Ti. 91d, Ep.Rom. 16.18.
2.
innocent, simple (cf. εὐήθης), D. 47.46, 82; ἄ. ἀνθρώπων τρόπος Anaxil. 33. Adv. ‐κως D. 47.50.
II.
unharmed, Sapph. 149.
2.
unadulterated, POxy. 142 (vi A. D.).